Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Закон Коперника-Грешема — один із законів грошового обігу, відповідно до якого якісні металічні монети з часом витісняються з обігу менш якісними при їх однаковій, установленій державою номінальній вартості. В основі дії цього закону є метал, з якого виготовляються грошові одиниці. Закономірність відкрита видатним польським ученим М. Коперником у 1526 p., остаточно сформульована англійським фінансовим діячем Т. Грешемом у 1560 р. Підставою для згаданих висновків послужило зокрема те, що за монометалічної системи у грошовому обігу на рівних правах знаходилися монети, які мали однакову номінальну вартість, але були виготовлені з різного металу. Через певний час з обігу переважно зникали ті, які містили більшу частку цінного металу. Пізніше ці гроші приховувалися, нагромаджувалися, їх переплавляли і продавали як товар або з метою наживи вивозили за кордон чи вишукували інші шляхи використання. Через деякий час в обігу залишалися монети найнижчої якості. За умов біметалізму, коли помітно змінювалося співвідношення ринкової вартості золота і срібла, а визначення державою співвідношення цих металів залишилося незмінним, виникла відчутна невідповідність між їх ринковою вартістю і офіційно встановленою. Тому монети, виготовлені з металу вищої ринкової вартості, стали перетворюватися у скарби, а в обігу фактично залишалися лише ті, якість металу яких була нижчою. Внаслідок дії цього закону карбування монет з цінних металів було припинено, а металеві гроші вилучено з обігу.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я