Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Амортизація (від. лат. amortisatio — погашення, сплата боргів) — процес поступового перенесення вартості засобів праці в міру їх зношування на виготовлену продукцію і використання цієї вартості для відтворення зношених засобів праці. Необхідність А. витікає з того, що засоби праці в процесі виробництва функціонують протягом багатьох років, але зберігають при цьому свою натуральну форму. Засоби праці піддаються фізичному і моральному зносу. Фізичний знос полягає у поступовій втраті ними своєї споживчої вартості. При цьому відбувається процес перенесення вартості засобів праці на новостворений продукт і відповідне зменшення їх вартості, фізичний знос засобів праці відбувається й тоді, коли вони не використовуються. Такий знос не компенсується. Моральний знос основних . фондів зумовлений технічним прогресом і відбувається, з одного боку, внаслідок появи досконаліших і продуктивніших аналогічних засобів праці, а з другого боку, внаслідок підвищення продуктивності праці, За рахунок амортизаційних відрахувань утворюється амортизаційний фонд, який використовується для заміщення зношених засобів праці. У зв'язку з науково-технічною революцією, посиленням фізичного і особливо морального зносу, збільшенням фондоозброєності праці зростає питома вага амортизаційних відрахувань у загальних затратах виробництва. Час, протягом якого повинна бути заміщена вартість зношених засобів праці, називається нормою амортизації, яка визначається співвідношенням річної суми амортизаційних відрахувань і середньорічної вартості засобів праці, вираженим у процентах. Норма амортизації встановлюється диференційовано по галузях промисловості, по різних видах засобів праці. В Україні на початку 1994 року основні фонди промисловості, транспорту й будівництва були фізично зношені приблизно на 60 проц., металургійне устаткування — на 65, а їх моральний знос перевищував 95 проц.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я