Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Власність юридична - загальна умова виробництва, вияв волі певного класу і правове оформлення цієї волі в юридичних актах і нормах, у праві власності. Оскільки В. ю. є виразом вольових відносин між людьми, пов'язаних з певним видом матеріальних або нематеріальних благ або з речами, то вона, як і економічна власність, має також дві сторони: вольове ставлення людини до іншої людини або групи людей до іншої групи; ставлення людини до речі. У другому випадку речі /засоби, предмети праці, предмети споживання та ін./ належать певним особам і становлять їхнє майно, при цьому виявляється вольове ставлення людини до речей, вона вкладає свою волю у певну річ. У цьому плані В. ю. означає ставлення індивідуума до речей як до своїх, тобто як до самого себе, або поширення себе на зовнішні предмети, втягування у свою орбіту, коли власник може розпоряджатись ними на свій розсуд. Речі при цьому уособлюються, персоніфікуються і протиставляються іншим речам, які або взагалі не перебувають у чиємусь володінні, або перебувають у володінні інших суб'єктів. Вільний доступ до таких речей інших членів суспільства не допускається. Певні речі, як об'єкти володіння, становлять майно конкретної особи, стають монопольною сферою вияву виключно волі її власника. У його свідомості цей процес відбивається через ставлення до речей як до своїх, що не перебувають у сфері вияву волі інших індивідуумів. У свідомості інших осіб це відбувається як ставлення до чужих речей , не свого майна. Найважливіші категорії В. ю. - володіння, розпоряджання, користування.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я