Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Виробнича функція — економіко — математичний метод аналізу господарської діяльності як на макро-, так і на мікрорівні який дозволяє прогнозувати економіку, виявляти шляхи підвищення ефективності виробництва. Його авторами є американські економісти П. Дауглас і Ч. Кобб. Широко застосовується в економіці розвинутих країн, а тепер і в Україні. Метод виробничої функції дозволяє встановлювати функціональну залежність між затратами факторів виробництва і результатами /продуктами/. Найпростіша форма виробничої функції: Pj = F (b і j), де Pj — випуск продукції, b і j — затрати різних факторів виробництва. Обсяг виробництва є функцією багатьох змінних, в тому числі динамічних компонентів. Завдання полягає в тому, щоб визначити дольову участь в прирості продукції і виявити ефективність кожного з них. Наприклад, можна визначити, за рахунок яких компонентів — збільшення затрат праці, підвищення кваліфікації чи фондоозброєності — зросте національний доход. До компонентів технічного прогресу належить збільшення продукції за рахунок підвищення кваліфікації виробників, поліпшення стану технологічної думки і управління. За допомогою методу виробничих функцій можна визначити частину кожної з них у прирості продукції в результаті технічного прогресу. Аналогічним способом можна виявити фактори зростання продуктивності праці, зниження собівартості продукції, цін. Одним з головних напрямків розвитку теорії В. ф. у післявоєнний час стало вивчення впливу технічного прогресу на обсяг продукції з метою прискорення темпів зростання виробництва і зниження його витрат. Вивчають якісні зміни як у сфері праці, так і стосовно засобів виробництва.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я