Eкoномiчний слoвник-дoвiдник

Вексель /нім. wechsel — зміна, обмін, розмін/— цінний папір і вид кредитних грошей, який засвідчує грошове боргове зобов'язання векселедавця сплатити у встановлений строк і в певному порядку визначену суму власнику В. /векселедержателю/. Бувають В. прості й переказні. Простий В. — боргове зобов'язання, видане боржником кредитору. Переказний виписується кредитором і є його письмовим наказом про сплату в зазначений час вказаної у В. суми третій особі. У В. зазначають встановлені законом реквізити. У простому — найменування В., обіцянку сплатити певну суму, строк і місце платежу; найменування юридичної чи фізичної особи, на адресу якої або за чиєю вказівкою має відбутися платіж; дата і місце оформлення В., підпис векселедавця. У переказному В., крім реквізитів, суми, вказують найменування платника, який повинен сплатити певну суму. Документ, в якому відсутні реквізити, не має юридичної сили В. У колишньому СРСР на початку 30-х років з ліквідацією комерційного кредиту в процесі одержавлення економіки, становлення командно-адміністративної системи вексельний обіг був скасований /за винятком сфери зовнішньоторговельних розрахунків/. Відновлення комерційного кредиту в процесі реформування економіки України передбачає створення системи внутрішнього вексельного обігу.

НазадВперед
А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, Є, З, І К, М Л, Н, О, Р П, С Т, У, Ф, Ц, Ш, Я